Сприйняття впливу дезінформації та фейкових новин зростає по всій Європі : більше третини громадян ЄС (36%) повідомляють про часті зіткнення з помилковою інформацією, що вводить в оману, за останній тиждень. Це значне зростання порівняно з 28% у 2022 році, згідно з нещодавнім опитуванням Євробарометра. Проте впевненість у вмінні розпізнавати дезінформацію залишається низькою : лише 12% почуваються впевнено у цьому, що можуть відрізнити хибні твердження.
Регіональні Відмінності у Сприйнятті Впливи
Опитування показує різкі різницю між країнами:
- Найвищий рівень сприйняття впливу: Угорщина (57%), Румунія (55%) та Іспанія (52%) повідомляють про найвищі показники. Це вказує на глибшу вразливість у цих регіонах, можливо, через медіа-середовища чи соціальні чинники.
- Найменший рівень сприйняття впливу: Фінляндія (26%) та Німеччина (26%) демонструють найнижчі показники, що говорить про більш високу медіаграмотність або більш надійні системи перевірки фактів.
- Несподівані викиди: Люксембург та Ірландія повідомляють про відносно високий вплив, незважаючи на те, що знаходяться в Західній Європі, тоді як Чехія показує нижчі рівні порівняно зі своїми регіональними сусідами.
Ці регіональні тенденції є важливими, оскільки вони відображають різні рівні медійної стійкості. Країни зі слабкими інститутами, поляризованою політикою та низьким рівнем довіри до ЗМІ є більш сприйнятливими до дезінформації.
Криза Впевненості: Розпізнавання Помилкової інформації
По всьому ЄС лише 62% почуваються впевнено в умінні розпізнавати дезінформацію, що менше ніж 64% у 2022 році. Впевненість широко варіюється: від 49% у Польщі до 84% на Мальті. Відсутність кореляції між сприйняттям впливу та впевненістю викликає занепокоєння: навіть ті, хто часто стикається з дезінформацією, не обов’язково мають знання для її виявлення.
Що визначає ці сприйняття?
Опитування вимірює сприйняття впливу, а не підтверджені випадки. Це означає, що відповіді відображають те, що люди вважають хибним, а не те, що дійсно є хибним. Проте тенденція значуща:
- Зростання впливу: У 22 країнах ЄС спостерігається зростання сприйняття дезінформації, особливо в Данії та Нідерландах (обидва на 19%). Це говорить про погіршення ситуації із надійною інформацією.
- Психологічні фактори: Як зазначає Конрад Блейєр-Сімон із Центру плюралізму ЗМІ та свободи ЗМІ, сприйняття може не відповідати фактичним здібностям. Переоцінка чи недооцінка може спотворити результати.
- Соціальні умови: Поляризація, економічна нерівність, слабкі системи освіти та недовіра до інститутів сприяють поширенню дезінформації.
Роль ЗМІ та Інститутів
Сильні, незалежні громадські мовники та ефективне саморегулювання приватних ЗМІ мають вирішальне значення. Країни з високим рівнем довіри до ЗМІ новин та населення, яке покладається на них, а не на соціальні мережі, більш стійкі.
Зростання сприйняття дезінформації — симптом ширших соціальних проблем. Для вирішення цього завдання необхідно зміцнювати медіаграмотність, відновлювати довіру до інститутів та боротися з поляризацією. Без цих заходів поширення хибної інформації продовжить підривати суспільне розуміння та демократичні процеси.
